Не ви мене вибрали, а Я вас вибрав і призначив,В сучасному світі монашество, здавалося б, непомітне. Так мало людей знає, хто такі монахи та чим вони займаються. Дехто бачить їх втікачами від проблем, інші диваками, ще інші — святими. Але ким є монахи насправді?
Монах (з гр. μοναχός – монахос) – один, тобто той, хто живе одноосібно, по-іншому, відрізняючись від людей. І на перший погляд дивним є те, що в сучасному світі є люди, які, як і 17 століть тому, залишають все заради того, щоб служити Господеві. Сучасне монашество майже не відрізняється від давнього, бо всі незмінно живуть за Заповідями Божими і з цього випливає, що монах – це християнин, який досконало сповняє Заповіді. Блаженніший Любомир (Гузар) каже: «Покликання монаше – бути свідком отого християнського життя в дуже радикальний спосіб, значить бути дуже послідовним у виконанні Божих Заповідей».
Головним завданням монашества є молитва. Молитва не тільки за себе чи за певну особу, а й за цілий світ. У нашій Церкві є багато монаших чинів як закритого типу – контемплятивних, так і місійного, апостольського, але головною працею їх є молитва. «Переважно двома чеснотами отці обмежують діяльне життя – постом та послухом. І справедливо, бо піст винищує сластолюбство, а послух сприяє цьому смиренномудрістю. Плач теж має подвійну дію, оскільки, з одного боку, викорінює гріх, а, з другого, зроджує смиренномудрість» Йоан Ліственник.
Ступаючи на дорогу монашества, людина дає обітниці чистоти, убогості та послуху. Послух є однією з найважчих у виконанні обітницею. Для цього потрібно переступити через своє «я» та підкоритись Божій волі та братії.
Шкода, що молодь мало відвідує монастирі і зовсім не спілкується з духовенством, зокрема, з монахами. Саме монахи практикують різні духовні практики і їм Господь відкриває різні дари, вони можуть давати поради у складних життєвих обставинах. Через молитву Святий Дух відкриває монахові те, що він повинен порадити чи підказати людині, яка приходить до нього. Тому спілкування з богопосвяченими особами мало б бути обов’язковим у нашому житті, воно приносило б багато користі.
прп. Йоан Ліствичник
Важливою складовою для монаха є його одяг, зодягаючись у нього, монах зодягається у Христа. Одежа для монаха є також і нагадуванням, для чого людина вступила до монастиря, ким вона стала, що повинна робити. Кожний монаший чин має свою форму одягу, яка складається обов’язково з габіта та пояса. В жіночих чинах обов’язковою частиною одягу є покриття на голову – намітка, капут, капка чи корнет. У деяких чоловічих монаших чинах також є головні убори: клобук, скуфія, каптур, пілеолус, які також відіграють важливу роль.
Настоятель: Прийшов час, щоб одягнути габіт нашого Згромадження. Тому ще раз питаю вас, чи маєте тверде та непохитне рішення і постанову — віддатися щирим серцем Богові, і по змозі сил наслідувати найсвятіше життя Ісуса Христа?
Даючи габіт, каже: «Одягнись, сину, в Господа Нашого Ісуса Христа, носячи завжди в Твоїм тілі Його умертвлення! Зодягається брат наш (ім’я) в одежу духовної радості, щоб відкинути та перемогти всі журби і смутки, які приходять від лихого, від тіла, та від світу, в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь».
Даючи пояс, каже: «Нехай підпереже Тебе Господь поясом віри і чистоти в Христі Господі нашім».
І подає хрест, кажучи: «Прийми, сину, цей хрест Христовий, щит віри, яким зможеш відвертати всі стріли лукавого, завжди маючи на думці слова Христові: «Хто хоче йти за мною, нехай зречеться себе самого, візьме на себе хрест свій і йде слідом за мною» (Мк. 8, 34)» (облечини у згромадженні Воплоченого Слова).
Монашество є стовпом Церкви і Церква не може без монашества, як і монашество без Церкви, тому це є одним цілим та нероздільним таїнством яке Господь у різний спосіб відкриває не всім, а вибраним. Господь говорить до обраних, говорить до них у серці та сповнює їх такою благодаттю, за допомогою якої людина по-іншому сприймає навколишній світ.
прп. Силуан Афонський
© Андрій Михалко
Джерело:http://dyvensvit.org
