Ді. 8, 40 – 9, 19. «Савле, Савле! Чого мене переслідуєш?»
Савло був ревним у тому, щоб переслідувати християн, «дихаючи погрозами і вбивством», він шукав за Господніми учнями. Ця ревність була в ньому, бо він по своєму розумінню прагнув служити Богові. І Бог, бачачи його ревність, з’явився йому, вказав на його помилковість і запросив на правдиву дорогу. Бачимо весь той процес, у якому з ревного Савла стає ревний Павло, місіонер серед багатьох народів, який написав найбільше послань і перетерпів за Христа.
Однак усі добрі плоди ревність Павла дає лише після зустрічі з Ісусом Христом. Це доказ того, що, не знаючи Бога, ми не можемо чинити правдивого добра, однак, і того, що ніколи літеплість не веде до зустрічі з Ним. Маємо бути відважні та рішучі, щоб шукати Бога і Його правди. Навіть коли стається, що ми помиляємось, Бог ніколи не посоромить наші пошуки, коли ми щиро шукали правди.
* * *
Йо. 6, 48-53. «Якщо не споживатимете тіло Чоловічого Сина й не питимете Його кров, не матимете життя в собі».
Кожен із нас багато разів брав участь у Літургії, під час Літургії приймав Євхаристію – Тіло і Кров Христа, як ми кажемо – причащався. Але дуже малим є в нас усвідомлення того, Кого ми приймаємо, з Ким зустрічаємося, Кого причащаємося. Ми не замислюємося, що це є те, що дає нам вічне життя, що робить нас учасниками вічного життя, що робить нас учасниками божественного життя. Тому задумуймося, міркуймо над цією величною подією – Причастя Тіла і Крові Господньої, що дає нам змогу брати участь у житті Бога й ставати учасниками Небесного Царства.
Роздуми до літургійних читань Євангелія / Владика Венедикт (Алексійчук). – Львів: Свічадо, 2015. – 432 с.
Роздуми до літургійних читань Апостола / Владика Венедикт (Алексійчук). – Львів: Свічадо, 2015. – 352 с
