Ді. 4, 23–31. «Господи, споглянь на їхні погрози й дай Твоїм слугам з повною сміливістю проповідувати Твоє слово»
Від самого початку, коли Господь приніс Добру новину, Церкву завжди, більше чи менше, переслідували або не сприймали у суспільстві. Церква завжди переживала випробування і терпіння, тому маємо так багато мучеників, свідків віри. Однак в усіх обставинах Бог завжди сповняв силою і мужністю своїх апостолів, учнів, своїх свідків, щоби були сильними й мужніми.
Тому ніколи не варто зважати на обставини, щоб чинити Божу волю, бо вони завжди такі, як є. І в будь-яких обставинах Бог очікує від нас свідчення. Якщо Бог допустив ці обставини, то вірмо, що і дасть нам силу проповідувати Його в цих обставинах!
* * *
Йо. 5, 24-30. «Хто слухає моє слово й у Того вірує, хто послав мене, – живе життям вічним».
Бачимо, що Господь вказує людині перспективу, про яку вона навіть не може мріяти і якої не може уявляти, – дарує їй вічність. Люди сучасного світу, які мають багатство, маєтки, хотіли б жити вічно, насолоджуватися тим, чим володіють. Але знаємо, що незалежно від багатства людини, її освіченості, статусу настає час, коли вона мусить відійти. Однак Господь каже нам щось інше – що ми можемо мати життя вічне.
Що ж значить слухати Боже слово, щоб мати вічне життя? Це не тільки слухати Євангеліє, але цим, що подає нам Євангеліє, жити, тобто впроваджувати це у своє щоденне життя. Через хрещення ми стаємо тими, які «у Христа хрестилися і в Христа зодягнулися»; через святі Таїнства знову ж причащаємося Бога; через молитву доторкаємося Бога, Його Царства – саме через усе це ми починаємо жити Богом і Бог починає жити в нас, і ми починаємо жити тим вічним життям. Це Боже життя перебуває в нас, ми вже стаємо учасниками вічності тут, на землі. Тоді наша земна смерть – це лише «припечатання», ствердження того, що ми вибрали на вічність, – життя з Богом. Через наше повноцінне життя в Церкві ми здатні удостоїтися і стати учасниками життя вічного.
Роздуми до літургійних читань Євангелія / Владика Венедикт (Алексійчук). – Львів: Свічадо, 2015. – 432 с.
Роздуми до літургійних читань Апостола / Владика Венедикт (Алексійчук). – Львів: Свічадо, 2015. – 352 с.
