Рм. 6, 3–11. «Бо якщо ми з’єднані з ним подобою Його смерти, то будемо і подобою воскресення»
Дивлячись на диявола, можна побачити в чому була його помилка: він думав, якщо Бог став людиною, він зможе знищити Його. Але обманувся. Так, він знищив людину, розп’яли Ісуса Христа. Він, як людина, зійшов до аду, де не було Бога, але зійшов також як Богочоловік, бо був Богом і людиною одночасно. Бог приносить спасення кожній людини.
Знаючи це, маємо розуміти, що хто є з Богом, ніколи не вмре. І жодні диявольські підступи не зможуть нас відірвати від Божої любові. Якщо будемо над цим роздумувати, то зможемо зрозуміти, чому такими відважними були мученики, бо вони не боялися смерті, бо знали, що коли вони з Богом, то хто їм що може зробити. Вони були свідомі що коли інші відберуть життя, то відберуть лише земне життя, але не відберуть буття з Богом, Життя Вічного. Тож якщо ми з Богом, то будемо з Богом не тільки у нашому земному життя, а й будемо з Ним у Вічності.
* * *
Мт. 28, 1-20. «Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи: христячи їх в ім’я Отця і Сина і Святого Духа».
Ми знаємо, що смерть Христа, радше Його терпіння, Хресна дорога, а потім смерть – це не кінець, бо після цього було Воскресіння. І воскресіння Ісуса Христа не є щось далеке, що не стосується нас. Через прийняття християнства, хрещення, життя у Ісусі Христі кожен із нас покликаний нести Господа цьому світові.
Людина завжди шукає Бога, чи вона це усвідомлює більше чи менше, але її дух спраглий перебування зі своїм Творцем. Наше завдання – приносити Бога кожній людині, яку Бог ставить на нашій дорозі, щоб ми стали Його знаряддям і світлом для світу.
Наше покликання, це принесення Бога кожній людині! Ми на це спроможні. Бог вірить у нас, Бог знає, що ми можемо це робити. Тому Господь посилає кожного з нас нести Його всьому світові.
Роздуми до літургійних читань Євангелія / Владика Венедикт (Алексійчук). – Львів: Свічадо, 2015. – 432 с.
Роздуми до літургійних читань Апостола / Владика Венедикт (Алексійчук). – Львів: Свічадо, 2015. – 352 с.
