№22
Змінні частини Божественної Літургії
на Неділю сиропусну, прощення
Тропар, глас 8: З висоти зійшов Ти, Милосердний,* погребення прийняв Ти тридневне,* щоб нас визволити від страстей.* Життя і воскресення наше,* Господи, слава Тобі.
Слава: Кондак Тріоді, глас 6: Премудрости наставнику, розуму подателю, * немудрих учителю і нищих захиснику, * утверди, врозуми серце моє, Владико. * Ти дай мені слово, Отче Слово, * бо оце устам моїм не забороню, щоб звали Тобі: * Милостивий, помилуй мене, падшого.
I нині: Богородичний, глас 6: Заступнице християн непостидна, * молитвенице до Творця незамінна, * не погорди голосами молінь грішників, * але випереди як благая з поміччю нам, що вірно співаємо Тобі: * поспішись на молитву і скоро прийди на моління, * заступаючи повсякчас, Богородице, тих, що почитають Тебе.
Прокімен, глас 8: Помоліться і воздайте Господеві, Богу нашому (Пс. 75,12).
Стих: Відомий у Юдеї Бог, в Ізраїлі велике ім’я Його (Пс. 75,2).
Алилуя, глас 6: Благо є сповідуватися Господеві і співати імені Твоєму, Всевишній (Пс. 91,2).
Стих: Сповіщати зарання милість Твою і істину Твою на всяку ніч (Пс. 91,3).
Причасний: Хваліте Господа з небес, хваліте Його в вишніх (Пс. 148,1). Алилуя, тричі.
Слово Боже на сьогодні
Апостол:
Послання до Римлян 13:11-14:4
11 Тим більше, що ви знаєте час, що вже пора вам прокинутись із сну: тепер бо ближче нас спасіння, ніж тоді, як ми увірували.12 Ніч проминула, день наблизився. Відкиньмо, отже, вчинки темряви й одягнімось у зброю світла. 13 Як день, – поводьмося чесно: не в ненажерстві та пияцтві, не в перелюбі та розпусті, не у сварні та заздрощах; 14 але вдягніться у Господа Ісуса Христа і не дбайте про тіло задля похотей. 1 Слабкого в вірі приймайте, не вступаючи з ним у суперечки. 2 Один вірить, що можна все їсти, а слабкий (у вірі) їсть городину. 3 Хто їсть, хай тим, що не їсть, не гордує; а хто не їсть, хай того, що їсть, не судить, бо Бог його прийняв. 4 Ти
хто такий, що чужого слугу судиш? Своєму господареві стоїть він або падає; а стоятиме, бо Господь має силу втримати його.
Євангеліє:
Євангелія від Матея 6:14-21
14 Коли ви прощатимете людям їхні провини, то й Отець ваш небесний простить вам. 15 А коли ви не будете прощати людям, то й Отець ваш небесний не простить вам провин ваших. 16 Коли ж ви постите, не будьте сумні, як лицеміри: бо вони виснажують своє обличчя, щоб було видно людям, мовляв, вони постять. Істинно кажу вам: Вони вже мають свою нагороду. 17Ти ж, коли постиш, намасти свою голову й умий своє обличчя, 18 щоб не показати людям, що ти постиш, але Отцеві твоєму, що перебуває в тайні; і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі. 19 Не збирайте собі скарбів на землі, де міль і хробацтво нівечить, і де підкопують злодії і викрадають. 20 Збирайте собі скарби на небі, де ні міль, ані хробацтво не нівечить і де злодії не пробивають стін і не викрадають. 21 Бо де твій скарб, там буде і твоє серце.
10 вказівок Падре Піо на Великий Піст
«Великий Піст це час для навернення» — усі знають цей вислів. Ось десяток порад від св. Отця Піо щодо того, як цю формулу впровадити в життя.
- Подбай про те, щоб бути терпеливим.
«З простотою прямуйте дорогою Господа і не втомлюйте свого духа. Треба, щоб ви зненавиділи свої вади, але робіть це з поміркованою ненавистю, а не гнівно і нервово… Через брак терпеливості, мої дорогі, ваші недосконалості замість зменшуватися, розростаються щоразу сильніше, оскільки неспокій і стурбованість про те, як їх позбутися, викликають їхнє посилення».
«Збережи добре виписаним у душі те, що каже Божественний Учитель: у терпеливості нашій здобудемо душу нашу».
- Не зосереджуйся на своєму гріху.
«Не муч себе тим, що зроджує гризоту, неспокій, переживання. Треба тільки одного: вознести духа і любити Господа Бога».
- Думай про інших. Дбай про усмішку на їхніх обличчях.
«Нехай твоя поява, де ти лиш будеш, завжди буде така тактовна і делікатна, немовби це була усмішка Бога».
- Зосередься на тому, що думаєш про свої цілі та прагнення.
«Твоє зусилля і твоя увага нехай завжди будуть звернені на те, щоб у тебе був правильний намір. Його треба мати у праці і в боротьбі, завжди мужній і великодушній, із підступами злого духа».
- Пам’ятай, що Ісус постійно біля тебе!
«Нехай тебе не страхають численні пастки цієї пекельної бестії. Господь Ісус, який завжди з тобою, боротиметься разом із тобою. Він ніколи не допустить, щоб душа впала і була переможена».
«Ніколи не покладайся на себе. Всіляке уповання покладай тільки на самого Бога».
- Не забувай про Боже милосердя.
«Справедливість Божа вражає. Але не забуваймо, що також Його милосердя є безконечне».
- Не втрачай надії, коли тобі тяжко.
«Не осягнути спасіння без переходу через бурхливе море, яке постійно загрожує потопеллю. Горою святих є Голгофа. То з неї переходять на іншу гору, яка називається Табор».
- Молися, Господь Бог завжди тебе вислухає.
«Молись і уповай! Не нервуйся! Неспокій нічому не служить. Бог — милосердний, Він вислухає твою молитву».
- Молитва — найліпший спосіб утішення.
«Найкраща втіха духа — зміцнення, що походить із молитви».
- На все дивися з любов’ю.
«Гордуй спокусами, а прикрощі приймай із любов’ю. Дозволь вітру віяти і не думай, що шелестіння листя це гуркіт зброї».
5 великопісних спокус. Як їх розпізнати і як реагувати
Зазнаєш більше спокус, аніж зазвичай? Такий час!
«Господь сказав сатані: Гаразд! Усе, що він має, — у твоїй руці. Тільки на нього самого не простягай руки» (Іов 1, 12).
Я не знаю, чи й у вас так само, але відколи я повернулася до Церкви, під час Великого Посту почуваюсь як Іов. Так ніби Бог трохи спустив сатану з повідка, бо в моєму духовному житті починається якийсь надзвичайний хаос.
Ісус був спокушуваний у пустині — а Великий Піст це час пустині. Як каже Катехизм, «Церква прилучається кожного року сорока днями Великого Посту до містерії Ісуса в пустелі» (ККЦ 540). А отже, обґрунтоване й те, що ми в цей час можемо зазнавати спокус більше, ніж на щодень. Однак Бог ніколи не дозволяє того, чого не міг би використати для нашого блага. Він може послужитися також і спокусами й атаками сатани заради нашого навернення, переміни і зростання у святості.
Ось кілька спокус, які я розпізнала в собі, та відповіді, як на них можна реагувати. Чи ви вже зазнали чогось такого протягом Великого Посту?
- Спокуса розпорошення
«Бути святим означає прагнути одного» (Сьорен К’єркегор).
Великий Піст досить легко може стати часом, коли ми робимо забагато всякого — або не робимо нічого. Сатана хоче або втопити нас у покутних практиках, або знеохотити до них повністю й допомогти нам якнайшвидше їх покинути. Річ у тім, що у Великий Піст для нас має бути важливим Бог, а не наші діяння, незалежно від того, наскільки добрі наміри ми маємо.
Краще просити Бога, аби дозволив нам зосередитися на якомусь ключовому питанні у Великому Пості, а далі — попри наші поразки в цій сфері — просити Його про благодать стійкості.
- Спокуса осудження
«Пиха перемінила ангелів у дияволів; покора робить із людей ангелів» (св. Августин).
Якщо ми більше дисципліновані або маємо сильнішу волю, ніж люди, серед яких ми живемо, то з’являється спокуса провести Великий Піст, поплескуючи себе задоволено по плечу, порівнюючись з іншими, вочевидь на свою користь. Саме цього прагне сатана. Він хоче, аби ми вважали себе кращими за інших і зростали у гордині — тобто хоче саме того, чого ми у Великий Піст маємо остерігатися.
Якщо в нас є така схильність або ми зазнаємо такої спокуси у Великий Піст, найкраще буде взяти таку покутну практику, якої ніхто ніколи не спроможний виконати ідеально, аби це стало посоромленням нашої пихи.
Це допоможе зрозуміти, що Великий Піст полягає не в тому, щоб бути досконалим. Ідеться про усвідомлення, що незалежно від природних дарів, якими Бог нас обдарував, ми залишаємося грішниками і потребуємо Його благодаті.
- Спокуса самовдосконалення
У Великий Піст можна дуже швидко зосередитися на тому, що допоможе нам схуднути або позбутися звички, що нас нервує, — замість зосередження на тому, щоби зростати і ставати ближчими серцем до Бога. А сатана дуже любить, коли Великий Піст починає обертатися виключно довкола нас самих. Бо ж у цей час не про нас ідеться.
Як написав у прекрасному тексті на цю тему о. Ентоні Ґербер: «Великий Піст полягає в тому, щоби падати. Уже третій тиждень ти вибираєш те, що важче, вибираєш цвяхи і терни любові… а потім зрікаєшся Ісуса задля кількох шматків срібла, зручності того, що твоє, заради простого егоїзму. І саме в цей момент ти будеш повалений на коліна, аби піднести свої руки до неба і волати: Господи, я не впораюся сам! Боже, допоможи мені, бо я безнадійний у любові!»
Зазвичай у нас прекрасно виходить любити… самих себе, натомість ми не даємо собі ради з любов’ю до інших. Тому варто вибирати такі покутні практики, які допоможуть нам розвиватися в безкорисливій любові.
- Спокуса поділу
«Звідки беруться поділи? Від сатани! Поділи походять від сатани. Уникайте внутрішньої боротьби!» (Папа Франциск).
Поділ — це одне з улюблених знарядь у наборі сатани. Він просто в захваті, коли може входити поміж християн і провокувати їх до конкуренції, заздрості, злості й параної. Він хоче, щоб ми дивилися на ближніх як на ворогів, і завдяки цьому перестали бути чуйними до нашого єдиного справжнього ворога — самого сатани (і нас, коли ми дозволяємо йому через себе діяти).
Сатана, отже, намагатиметься у Великий Піст пробувати вносити поділи між християнами: у наших сім’ях, парафіях і спільнотах — і в Мережі. Якщо читаєш в інтернеті матеріали з різних джерел, варто себе запитати (і не тільки у Великий Піст, зрештою): чи цей текст допомагає мені більше любити моїх співбратів-християн, чи провадить до поділу?
Нещодавно померлий суддя Верховного суду США, католик Антонін Скалья колись сказав: «Я атакую ідею, я не атакую людей». Це ознака доброго характеру. І це розрізнення, яке щоразу сильніше занепадає в нашому суспільстві.
Якщо те, що ти читаєш чи пишеш в інтернеті, зосереджується на нападках на інших людей замість провадження до єдності в любові Христа, то це може бути знаряддям сатани, який старається затримати нас і наших ближніх від зростання у духовному житті.
- Спокуса неохоти
«Спокуси, знеохочення і безлад — ось методи дії нашого ворога» (св. Отець Піо).
Сатана не прагне нічого іншого, крім того, щоб і ми стали такі само жалюгідні, як він. І він добре знає, що коли ми знеохочуємося, то будемо менш плідно співпрацювати з Божою благодаттю. Тому він нас спокушатиме перестати турбуватися про покутний характер цих тижнів. Він намагатиметься показати нам, що ми постійно падаємо, що ми геть не даємо собі ради з покутою. Справа в тому, що… ніхто з нас собі з цим ради не дає. Якщо тобі здається, що ти гарно виконуєш це завдання, то це найкращий знак, що вибираєш для себе невідповідні покутні практики.
Якщо ж відчуваєш знеохочення — це прекрасна нагода, аби голосно і з радістю (так!!!) дякувати Богові за те, що очищує нас від байдужості, пересічності, гріха. Немає сенсу тривати у знеохоченні, якщо ми насправді віримо в послання Євангелія. Навіть у Великий Піст ми не забуваємо, що Христос помер, але також і воскрес — і що завдяки цьому ми маємо доступ до Його благодаті, яка може нас преображувати. Дякуймо за це Богові!
Напевно існує чимало інших способів діяльності сатани у Великий Піст — і багато способів, як на них реагувати. Якщо маєш своє власні відкриття у цій площині або знайшов щось на цю тему у Святому Письмі чи в життєписах святих — сміливо можеш ділитися цим у тому ж таки інтернеті. Хай Мережа служить ловлі душ людських задля Христа Господа.
Видавець: Храм Всіх Святих Українського Народу
Відповідальний: о.Іван Барабаш
Головний редактор: с. Марія Гошівська
Редакційна колегія: с.Марія Унівська та підлітки.
Часопис видається на правах внутрішнього розповсюдження.
Адреса: вул. Виговського 8, м. Стрий
Щиро дякуємо всім жертводавцям!
Нехай Господь винагородить Вас сторицею!
