Юда. 1, 11–25. «Тих, що вагаються, старайтеся переконати, інших рятуйте,… до інших майте повне страху милосердя»
Бог, який є любов’ю, шукає різних способів, щоб спасти кожну людину. Він завжди діє у нашому житті. Ніколи не перестає діяти. Посилає нам тих чи інших людей, створює ті чи інші ситуації, допомагає почути ті чи інші фрази, читати ті чи інші книжки. І так само ми у своїй поставі до інших людей завжди є для когось або спасенням від Бога, або ж джерелом якоїсь проблеми.
Ніколи на комусь не ставмо хреста. Стараймось завжди в якийсь спосіб до людини промовляти, потягати до Бога. Якщо не можемо щось зробити зовні, то молитися за неї ніколи не можемо перестати. Маймо ті почуття, що були у Христі Ісусі! І як Бог хоче спасення кожної людини, так само і ми прагнім вічного життя для кожної людської особи.
* * *
Лк. 23, 1-34; 44-56. «І того ж самого дня Ірод і Пилат стали приятелями між собою, раніш бо ворогували».
Бачимо в цьому уривку Євангелія унікальну річ. Христова присутність змінює життя людей і стосунки між ними. Двоє людей, які були далекими від Бога й не шукали за Його посередництвом змін у своєму житті, від короткотривалої присутності між ними Ісуса Христа «стали приятелями».
Поки Спасителя водили від Пилата до Ірода, оскільки Пилат не мав бажання віддавати Його на страту, а Ірод не мав права цього зробити, бо карати на смерть було дозволено лише римській владі, минуло небагато часу. Але в той час вороги стають приятелями.
Сам Ісус терпить і страждає від них, зрештою – вони віддають Його на смерть, однак сама присутність Христа-Бога приносить порозуміння між Іродом і Пилатом і показує нам, що Бог діє завжди й повсякчас. Таке й наше покликання – не зважати, які обставини є навколо, важкі чи легкі для нас, але у всі ситуації приносити Бога.
Роздуми до літургійних читань Євангелія / Владика Венедикт (Алексійчук). – Львів: Свічадо, 2015. – 432 с.
Роздуми до літургійних читань Апостола / Владика Венедикт (Алексійчук). – Львів: Свічадо, 2015. – 352 с.
