2 Пт. 1,20 – 2,9. «Бо ніколи пророцтво не було проголошене з волі людини»
Господь – Альфа і Омега, це означає Початок і Кінець. Він вміщає у собі все, що було, що є і що буде. Святі люди, пророки, які були близько біля Бога, ці божественні тайни, якщо можна так сказати, пізнавали, бо самі вже ставали причасниками Божественної природи.
Через свою смерть і воскресення Ісус Христос чинить кожного з нас учасниками своєї божественної природи. Також кличе нас бути Його пророками, щоб ми якнайглибше пізнавали Його, Його волю, розуміли, що чинити в різноманітних обставинах свого життя.
Пророцтво не зарезервоване комусь одному. Пророк – це не той, хто говорить про майбутнє. Пророк – це той, який близько до Бога, і той, який промовляє, маючи власний досвід Бога. Пророком має бути кожен із нас, але тільки тоді ним стане, коли стає близько до Господа!
* * *
Мр. 13, 9-13. «Ставитимуть перед правителями та царями через мене – їм на свідоцтво».
Господь вказує на те, що християн будуть видавати на суди, битимуть, ставитимуть перед правителями на засуд. І це буде нагодою не лише постраждати за Христа, за що, як пам’ятаємо, апостоли завжди дякували Богові, як також змогою свідчити про Бога. Бо хто б нас не карав, хто б нам не завдавав болю чи несправедливо поводився з нами, – знаймо, що саме в цю ситуацію ставить нас Небесний Отець, щоб ми свідчили про Нього. Бог, який усе створив і є Володарем усього, Господь, якого славить увесь всесвіт, хоче й нашого особистого свідчення. І переважно що складніші обставини, то більше Бог сподівається на наше свідчення.
Отож, навіть якщо ми в дуже складних ситуаціях, то замість того щоб впадати у відчай, найперше пригадаймо, що Бог очікує нашого свідчення. Звичайно, не завжди буває легко чи просто свідчити, але Спасителю теж не завжди було просто: інколи, замість слухати Його, люди хотіли Його вкаменувати, насміхалися з Нього і, зрештою, розіп’яли. Але знаємо, що в Євангелії Господь нагадує нам: «Хто витримає до кінця, той спасеться». Не треба задовольнятись своїми здобутки, так само, як і не треба знеохочуватися через свої невдачі. Треба бути витривалим, куди б нас Бог не поставив, витривалим в усьому, що б не ставалося. Слід долати труднощі з розумінням, що сам Бог провадить нас через усі обставини, а ми маємо свідчити, незважаючи ні на що.
Роздуми до літургійних читань Євангелія / Владика Венедикт (Алексійчук). – Львів: Свічадо, 2015. – 432 с.
Роздуми до літургійних читань Апостола / Владика Венедикт (Алексійчук). – Львів: Свічадо, 2015. – 352 с.
