Протягом трьох днів 25-27 грудня 2015 року, матері з дітьми дошкільного віку парафії Всіх Святих Українського Народу, що у Стрию, брали участь у духовному таборі «Матері і дитини», який проходив у стінах Василіанського інституту філософсько-богословських студій у Брюховичах біля Львова.
У таборі взяло участь 15 матерів з дітьми та парафіяльна молодь у ролі аніматорів. Організували захід сестри Воплоченого Слова, які допомагають у душпастирюванні при парафії. Під час духовних наук, які провадила настоятелька Згромадження у Стрию мати Марія Гошівська, матері аналізували уривок з книги Приповідок про доброчесну жінку. Відтак спільно роздумували над такими чеснотами жінки як: довіра, працьовитість, молитовне життя і есхатологічна надія, милосердя, мудрість, любов.
«Найбільшим ворогом довіри є неправдомовність. Працьовита жінка – не та, яка робить дуже багато, а та, яка – з любові до ближніх – перемагає себе тоді, коли працювати не хочеться. Милосердна – не означає сентиментальна, а та, яка проявляє своє співчуття на ділі. Мудрість – дар Святого Духа, дає можливість дивитися на світ очима Бога, протистояти спокусам. Врешті чеснота любові – єдина з усіх чеснот, яка не потребує “золотої середини”, її ніколи не буває забагато», – наголошувала під час духовних наук Настоятелька.
Поспілкуватися з матерями також приїжджали гості з Івано-Франківська: лікар-гінеколог Ольга Павлишин, з якою аналізували особливості методів розпізнавання плідності, та учасник третього чину згромадження Воплоченого Слова Мирослав Возняк, який поділився власними міркуваннями про покликання до материнства. На численні запитання матерів щодо виховання дітей відповіла психолог зі Стрия Марта Гладій. Вона запропонувала жінкам таку вправу: згадати себе дитиною – невинною, чистою, найчастіше наляканою чи недолюбленою, – і подумки обійняти цю дівчинку, аби звільнити себе, уже дорослу, від своїх дитячих страхів, які мама щодня виливає на своїх дітях.
Особливістю табору «Матері і Дитини» було й те, що, доки жінки перебували на науках, їхніми дітьми, а вік наймолодших був півроку, займалися аніматори. Щовечора на таборі влаштовували ігри та конкурси для всіх учасників, тому ніхто не повертався додому без подарунка.
