«Наша пісня гарна й нова…», «Знову ти в своєму репертуарі…» – хочеться сказати друзям, подругам (і собі), які зводять усе спілкування до пафосної декламації книги скарг невдоволеними споживачами послуг.
Грошей нема, чоловік не такий, діти неслухняні, начальник – ще той ідіот, погода жахлива, долар росте, гривня падає, нормальні босоніжки нереально знайти, світ котиться в прірву, персики на базарі недозрілі продають, помідори продають дозрілі, але дорого, на ремонт грошей нема, на відпочинок нема часу…
Час уже нарешті змінити цю «заїжджену» пісню! Але ж на яку? – якщо весь ваш репертуар – осьо, тут: зібраний роками, втрамбований, відкатаний і відрепетируваний перед різними аудиторіями. Один із наших слухачів – Господь. Уявіть, як Йому оце слухати? Скарги, прохання і пропозиції. Одне й те ж, кожного дня, роками, віками і вічністю!
Затисли чоловіка у запакованому трамваї, їде на роботу, думає: всі довкола гидкущі, жінка печінки виїдає, діти паразити, погода жахлива… За плечем стоїть ангел-хранитель і записує це у блокнот. «Дивно, знову те ж саме. Але якщо людина хоче, то зроблю, куди дінешся…».
«Слухай, поміняй тему», – кажу собі, вкотре готуючи подати на розгляд Всевишньому пакет зауважень і пропозицій для кращої світобудови, портфель замовлень від невдоволеного споживача послуг, які хтось таки мусить надати для комфортного часопроведення на Землі! «Співайте Господеві пісню нову!» – кілька разів закликає псалмоспівець.
Про необхідність «нової пісні» каже і пророк Ісая. Але ж чому? Та тому, що Він створив чудеса! Все просто. Тому, що «хвала Йому на зібранні святих» і «хвала Йому від краю землі». Пора змінити свій пафосно-драматичний репертуар тужливо-наївних пісеньок на три ноти: бадьорі марші, величні симфонії та подячні арії. Змінити на щось гідне слуху Всевишнього. А якщо плакати – то так, аби красиво було, від серця, як псалмоспівці, як у кращих традиціях світової культури. Давайте жалітися красиво і зворушливо!
Джерело: CREDO
