НА ВЕЧІРНІ Стихири на «Господи, взиваю я»
(Г.2, подібній: Коли з дерева): Ти, славний великомученику Димитрію,* – повсякчасне світло Твоїй вітчизні,* бо невпинно захищаєш її від ворожого нападу* і визволяєш від бід та всякої напасти.* Тому, Блаженний, вона святкує твою щорічну пам ять та з вірою і любов’ю хвалить Господа, який тебе прославив.
Ти, святий Димитрію,* мученику і страсто–терпцю Христовий,* як сонце опромінюєш світ чудесами,* тож у твій пам’ятний день, Блаженний, всі ми ними втішаємося* та з вірою вшановуємо їх велич.* Маючи, отже, сміливість до Господа,* молися, щоб спасти від погибелі й скорботи душі наші.
Списами, страстотерпцю Димитрію,* пробили твої груди за Христа,* якому на хресті прокололи бік.* Ти бо полюбив його рани,* даючи всім непереможне свідчення своєї віри.* Тому й гнобитель твій, Великомученику,* був подоланий, прийнявши свідчення твого ісповідництва,* Страстотерпцю Христовий.
(г.4, подібний: Як хороброго): Ти, Славний, зодягнувся* у багряницю, обагрену кров’ю твого тіла,* тобто божественною благодаттю,* і голову свою ти прикрасив* вінком життя нетлінного.* Несучи в правиці, немов берло,* хресне переможне знамення,* всемудрий Мученику,* царюєш з Христом, постійно радіючи.
Ти, Славний, був знаний* як непереможний воїн.* Озброєний хресним знаряддям,* ти вийшов на боротьбу* з ворожою силою* і переміг її, Славний, в бою* та й прийняв вінок перемоги* від єдиного Переможця і Владики,* що повсякчасно царює.
Твоїми світлими стражданнями* ти, славний страждальнику (ім’я)* відобразив пречисті страждання* і явився переможцем* та й живеш, Страстотерпче, радіючи,* з усіма в небесній столиці,* обожений участю у Божому житті;* тому й ми звершуємо* твоє визначне і святе торжество.
Слава (г.6): Сьогодні скликає нас всесвітнє торжество Страстотерпця.* Нумо, прийдіть усі вірні і світло святкуймо його пам’ять, кажучи:* Радуйся, бо ти вірою роздер ризу нечестя,*огорнувши себе духом мужности!* Радуйся, бо ти, даною тобі єдиним Богом кріпкістю,* знищив ворожі затії!*Радуйся, бо ти ранами свого тіла* унаочнив нам блаженні Христові страждання!* Умолюй його ти, мучеників славо, Димитрію,* щоб визволитись нам від видимих і невидимих ворогів* та щоб спаслися душі наші.
і І нині: догмат г.6: Хто ж тебе не прославлятиме, Пресвята Діво?* Або хто не оспівуватиме твого пречистого різдва?* Син бо єдинородний, що предвічно засяяв від Отця,* той вийшов з тебе, Чиста, вошютившись несказанно.* Бувши з при–роди Богом, став задля нас правдивим чоловіком;* неподільний на дві особи,* але пізнавальний у діюх незлитих природах.* Його моли, чиста Всеблаженна,* щоб помилував душі наші.
Стихири на стиховні
(г.1): Із простотою серця сприйняв ти неосяжного Бога,* святий мученику (ім’я).* В нього ти несхитно увірував, зберігши його спасительні веління;* терпеливо постраждавши за нього,* ти сподобився небесного царства.
Стих: Праведник квітнутиме, немов пальма;* він виженеться вгору, мов кедр ливанський.
Твоєю дорогоцінною кров’ю ти освятив землю* і змив осквернену кров,* яка приносилася беззаконно в жертву ідолам.* Вінець нетлінний на свою голову прийняв ти, преславний Мученику,* тож молися, щоб Господь подав душам нашим* мир і велику милість.
Стих: Посаджені в Господнім домі,* вони на дворах Бога нашого квітнутимуть.
Коли твоє тіло розривали і залізом ранили,* і камінням тебе обкидали,* на останку й мечем смерть тобі заподіяли,* ти залишився непохитним,* бо душею своєю несхитно стояв на духовному Камені.* Тому й приєднався ти до ангелів* та й світла невечірнього сподобився.
Слава (г.5): Світліше від зірниці засяяла нині* світла пам’ять Христового страстотерпця,* що невидимо просвічує серця вірних* і розвіває хмари душевні діянням і благодаттю Святого Духа.* Тому закличмо до нього, шанувальники мучеників:* Радуйся, Мученику! Ти появився вірним божественною благодаттю* і щедро даєш багато чудес тим, що до тебе приходять, блаженний (ім’я).* Не переставай безупинно молити Христа,*щоб осягнули вічні блага ті, що вірою вшанову–ють твою пам’ять.
І нині: Ти є храм і брама,* палата і царський престол, Діво Пречиста.* Тобою бо явився мій Спаситель, Христос Господь,* тим, що в темряві спали, будучи сонцем правди,* бажаючи просвітити створених на свій образ, своєю рукою.* То–му, Всеславна, що здобула собі материнське до нього довір’я,* безнастанно молись, щоб спастися душам нашим.
Тропар (г.З): Великого захисника в напастях* придбав у тобі ввесь світ, могутній Страстотерпцю,* що перемагаєш поган.* Як побив ти Лієву гордість й додав відваги на подвиг Несторові,* так, святий Димитрію, молися Христу Богу,* щоб подав нам велику милість.
Кондак: (г.2) Струмками крови твоєї, Димитрію, Бог обагрив Церкву,* давши тобі непереможну кріпкість* та зберігши непопікодженим твоє місто,* бо ти — його твердиня непохитна.
Видруковано з Молитвослова Видавництво оо.Василіян Рим 1990 Торонто
