Дата святкування Пасхи є відмінною у різних християнських традиціях. Дискусії щодо єдиної дати святкування цього свята тривають уже протягом багатьох століть і фахівці не можуть дійти згоди у розрахунках. Хоч у Старому Завіті є чітко зазначено, що треба святкувати Пасху у перший місяць авіва у ніч з 14 на 15, на коли б цей день не припадав. У Втор. 16:1 написано: «Додержуйся місяця авіва, (авів означає дозрілий колос) і справиш Пасху для Господа, Бога свого, бо в місяці авіві вивів Тебе Господь, Бог твій, з Єгипту вночі». Так, «Оцей місяць для вас – початок місяців. Він вам перший між місяцями року» (Вих. 12:2). Це є вихідним пунктом визначення дати Пасхи для християн.
Історичні лабіринти святкування Пасхи
Потрібно зазначити, що Єврейський календар складався з 12 місячних циклів, притому місяць мав 29,5 діб, що складало 354 дні, тоді як в одному сонячному році є 365,25 днів. Перший нісан припадав на 14 березня, через рік – уже на 11 днів раніше, а ще через рік на 22 дні швидше, ніж 14 березня. Тому звідси можна зробити висновок, що Пасху святкували після сонячного рівнодення, тому що колос дозрівав після рівнодення!
Християнська практика святкування Св. Пасхи була прикріплена до Старозавітної, адже Христос помер у той день, коли євреї готували Пасху. Про це написано у Ів. 19:31: «Був же день Приготовлення, тож юдеї, щоб тіла на хресті не зосталися в суботу, – був бо Великдень тієї суботи – просили Пилата зламати голінки розп’ятим, і зняти». Тому перші християни святкували Пасху тоді, коли і євреї, але це тривало не дуже довго і вже на початку III ст. були перші спроби скласти християнську пасхалію.
«Пасхальні суперечки» тривали протягом III ст. – поч. IV ст., але на I Вселенському соборі була вирішена проблема святкування Пасхи. Рішення цього собору не збереглося, але є послання імператора Константинополя до єпископів, які не змогли прибути на Собор. «Звіщаємо вам радісну звістку про згідність відносно часу святкування Пасхи. За вашими мотивами це діло вирішено так, що східні брати наші, які святкували Пасху з юдеми, від нині святкуватимуть її разом з римлянами, з нами усіма, які давно захоронюють за нашим звичаєм». Також про святкування Пасхи говорить сьоме апостольське правило: «Якщо хто, єпископ чи пресвітер або диякон святий день Пасхи перед весняним рівноденням з юдеями святкуватиме: нехай буде відлучений від священнодійства». Підтвердженням цього є також перше правило Антіохійського помісного Собору, де чітко зазначено, що хто порушить це правило, буде відлучений від церкви. Так, у сьомому апостольському правилі, на I Вселенському Соборі, у першому правилі Антіохійського помісного собору дотримано думки, що Пасху повинні святкувати всі християни разом в один день, але не раніше, ніж євреї.
Який календар найточніший?
Сучасна проблема навколо дати Пасхи виникла у ХVI ст., коли було впроваджено Григоріанський календар. Хоча Григоріанський календар є не найточніший, але астрономічно правильніший, ніж юліанський! За Григоріанським календарем рік є на 4 хв. 7 с. довшим, ніж потрібно землі, щоб обійти Сонце, а за Юліанським календарем – на 11 хв. 14 с. Звідси, за 128 років буде відмінність в 1 день. За Григоріанським календарем похибка виявляється лише за 3600 років. Сьогодні різниця між Григоріанським і Юліанським календарем складає 13 днів, але уже в 2100 році буде 14 днів.
Згодом була пропозиція ввести новий світовий календар – до дати Пасхи прикріпити фіксовану дату. Свого часу відбулось опитування і більшість церков погодились про єдину дату Пасхи. Константинопольський патріархат схилявся до нерухомої дати Пасхи за умови, що це буде неділя і що всі церкви на це погодяться! У 1924 році Римо-Католицька Церква відповіла, що це може вирішити тільки екуменічний собор.
Ситуація дещо змінилась після II Ватиканського Собору, який стверджував, що Римо-Католицька Церква погодиться на фіксовану дату, якщо всі церкви підтримають цю ідею.
У 1977 році відбувалася нарада в Шамбезі (Швейцарія), де це питання вивчали і дійшли висновку: якщо будуть порушення I Вселенського Собору, то можуть статись нові розколи. Під час Другої Всеправославної Конференції в Шамбезі (1982 р.) зробили висновок, що, коли визначити точнішу дату Пасхи, дотримуючись правила Нікеї, то згода між Церквами можлива.
Консенсус можливий!
У 1997 р. в Алеппо (Сирія) Комісія «Віра та устрій» Всесвітньої Ради Церков знову порушила це питання. Ця нарада, де були присутні представники різних світових християнських спільнот, по суті підтримувала ті напрацювання, що були на нарадах у Шамбезі 1977–1982. А саме: дотримуватися Нікейського Собору; обчислювати астрономічні дані; як основу використовувати Єрусалимський меридіан.
Після наради в Алеппо рішення було перекладено на різні мови і розіслано до всіх членів ВРЦ. Відгуки, які прийшли, були схвальними. Західні церкви відійшли від позиції захисту нерухомої дати Пасхи і наблизилися до Східних церков. Але є також розуміння того, що православні церкви не є готовими до змін, тому що існує велика загроза розколів….
Попри все, рішення в Шамбезі та в Алеппо є певними кроками до вирішення пасхальної проблематики щодо дати. Саме рішення в Аллепо не відрізняється від постанов усіх Соборів і є найкращим варіантом для порозуміння.
Тому в 2010 році Інститут Екуменічних студій розіслав заклик до спільного святкування Пасхи, в якому говориться, що починаючи з 2012 року ми могли б святкувати Пасху разом, так би мовити «Схід і Захід разом».
Роман Хмизюк, студент Магістерської програми екуменічних наук
Джерело:http://www.dukhovnist.in.ua
